Нормативно-правова база

1. Загальні положення
1.1.Освітній процес — це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що проводиться у вищому навчальному закладі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також спрямована на формування особистості.
1.2.Мовою викладання в училищі є державна мова.
1.3.Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки — це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.
Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти . Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
1.4.Навчання в училищі здійснюється за денною формою .
2. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
2.1. Освітній процес в училищі здійснюється за такими формами:
1) навчальні заняття (теоретичні і практичні );
2) навчальна практика ;
3) самостійна робота;
4) практична підготовка;
5) контрольні заходи.;
2. 2.Основними видами навчальних занять в училищі є:
1) лекція;
2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
3) консультація.
2.3. Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами : відділеннями «Сестринська справа», «Лікувальна справа» і предметними цикловими комісіями .
2.4. Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу є навчальний план.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується директором училища.
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом училища .
2.5.Училищенадає студентам можливість користування навчальними кабінетами, кабінетами докліничної підготовки, тренажерним кабінетомбібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
2.6. Лекція— основна форма проведення навчальних занять в училищі, призначених для
засвоєння теоретичного матеріалу.
Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Лекції
проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях для однієї або
більше академічних груп студентів.
2.7. Лабораторнезаняття— форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу .
Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумковаоцінка виставляється в журналі обліку .
2.8. Практичне заняття— форма навчального процесу, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.
Практичне заняття циклу природно-наукової підготовки проводиться зістудентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
При проведенні практичного заняття з циклу професійної та практичної підготовки академічна група поділяється на три підгрупи в кількості 8-12 осіб.
2.9. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 30% від загальногообсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальним планом та навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися убібліотеці училища, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.
Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи , виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
2.10.Семінарське заняття— форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальноюпрограмою дисципліни.
Накожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у навчальнийжурнал.
2.11. Консультація — форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Консультації проводяться викладачами згідно графіку.
2.12. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, проекти , дослідницька робота ,тощо..) даються студентам викладачами , вони є однією із форм самостійної роботи. Допускається комплексне виконання роботи кількома студентами. Індівідуальне завдання виконується студентами самостійно під керівництвом викладачів.
2.13.Індивідуальне навчальне заняттяпроводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.
3. Практична підготовка студентів , які навчаються в училищі .
3.1. Практична підготовка включає такі типи практик :
-виробнича практика,
-переддипломна практика .
3.2. Практична підготовка студентів, які навчаються в училищі, здійснюється шляхом проходження ними практики в лікувальних установах та базах практик згідно з укладеними угодами , що забезпечують практичну підготовку.
3.3.Керівники баз практик зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики в лікувальних установах , дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
3.4.Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.
Організація практичної підготовки регламентується Положенням про організацію та проведення практики студентів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації ,затвердженим наказом МОЗ України від 07.12.2005 року № 690.
3. Навчальний час студента.
Навчальний час студента визначається кількістю часу, відведеного на виконання програми підготовки спеціаліста.
Обліковими одиницями навчального часу є:
— академічна година;
— навчальний день;
— навчальний тиждень;
— навчальний семестр;
— навчальний рік;
— навчальний курс.
4.1.Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість — 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин («пара»).
4.2.Навчальний день — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 8академічних годин.
4.3.Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 40 академічних годин.
4.4.Навчальний семестр — складова частина навчального часу студента, що закінчується семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
4.5.Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумковийконтроль , канікули. Початок і закінчення навчання студента на конкретному семестрі, курсі оформлюються перевідним наказом.
4.6.Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних і святкових днів, виробничої практики (табірних зборів), канікул.
Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Навчальні заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом занять, який повинен забезпечувати виконання навчального плану в повному обсязі.
Забороняється відволікати студентів від навчальних занять без дозволу директора училища .
5. Науково-методичне забезпеченнянавчального процесу
Науково-методичне забезпечення включає:
— державні стандарти освіти;
— навчальні плани;
— навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
— програми навчальної, виробничої і інших видів практики;
— підручники і навчальні посібники;
-інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
— завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;
— контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
— контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу.
5.1.Орієнтовний перелік основноїнавчально-методичної документації
Документація предметно циклової комісії:
— типова навчальна програма МОЗ України (або при відсутності такої тимчасова програма, підготовлена викладачем);
— робочі програми з кожної дисципліни і для кожної спеціальності;
— календарно-тематичні плани лекцій, практичних, семінарських занять;
— план роботи ПЦКта індивідуальні плани роботи викладачів;
— контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки засвоєння студентом навчальних матеріалів ,
— екзаменаційні білети;
— тези конспектів лекцій (або тексти лекцій);
— план підвищення професійної кваліфікації і педагогічної майстерності викладачів;
— завдання для самостійної роботи студентів;
— навчально-методична література для самостійної роботи студентів;
— розклад екзаменаційних сесій, перевідної та державної атестації;
— методичні розробки лабораторних, практичних і семінарських занять;
— тести для визначення вихідного, рубіжного та підсумкового контролю рівнів знань студентів;
— критерії екзаменаційної оцінки знань студентів;
— плани та протоколи методичних засідань ПЦК;
— журнал обліку відвідувань і взаємовідвідувань;
— накази, розпорядження, вказівки, що стосуються навчально-методичної роботи;
— звіти про роботу ПЦК.
5.2.Робоча програма з навчальної дисципліни
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів, на підставі навчального плану складається робоча навчальна програма з дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.
При визначенні обсягу робочої програми слід врахувати час передбачений навчальним планом з дисципліни, наявність і якість основної навчальної літератури, методичних вказівок тощо.
Робоча програма розробляється на підставі типової програми даної дисципліни, затвердженої Міністерством охорони здоров’я або Міністерством освіти України. Робоча навчальна програма з дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та методи поточного і підсумкового контролю.
Структура робочої програми:
1. Титульна сторінка.
2. Пояснювальна записка, де визначена мета та завдання предмету, особливості вивчення та значення дисципліни.
3. Опис навчальної дисципліни
4. Структура та зміст предмету (розділи, теми, підтеми, питання курсу).
3.1. Тематичний план лекцій.
3.2. Тематичний план практичних (семінарських, лабораторних) занять з
визначенням кількості годин з кожної теми.
3.3. Тематичний план самостійної позааудиторної роботи студентів.
5. Матеріали для проведення контролю.
5.1Індівідуальні завдання
5.2Методи навчання
5.3Методи контролю
5.4Методичне забезпечення
5.5Інформаційні ресурси
5.6. Перелік питань для проведення підсумкового контролю.
5.7. Перелік питань для кінцевого контролю знань та умінь.
5.8. Перелік практичних навичок, якими повинен оволодіти студент.
5.9. Перелік обов’язкових теоретичних питань і практичних навичок, без
оволодіння якими студент не зможе одержати позитивну оцінку.
5.10.Критерії оцінки знань з дисципліни під час іспиту (заліку).
6. Література (основна і додаткова).
6.Відпрацювання пропущених аудиторних занятьта занять, за які студент отримав незадовільна оцінку.
6.1. Пропуск лекції за визначенням може вважатися поважним
( хвороба, чергування, участь в училищнихзаходах спортивно-масового та культурно-просвітницького характеру, відрядження на олімпіаду або наукову студентську конференцію) та неповажним („прогул”).
Пропуски занять відпрацьовуються згідно «Положення про відпрацювання пропущених занять та отримання незадовільних оцінок студентами »
7. Контрольні заходи
7.1 Оцінювання здійснюється в системі поточного , тематичного, семестрового контролю знань, під час державної атестації та державної підсумкової атестації.
7.2Поточне оцінювання студентівпроводиться під часнавчальних занять ,проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботиабо за результатом виконання домашніх занять , усних відповідей , письмових робіт тощо.
7.3 Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми (розділу ).Тематична оцінка виставляється на підставі опитування студентами матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок різних видів навчальних робіт (самостійних , творчих , контрольних) та навчальної активності студентів.
7.4. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає:
¾ семестровий контроль ,
¾ державну атестацію студента.
7.5. Семестровий контроль проводиться у формах
¾ семестрового екзамену;
¾ диференційованого заліку;
¾ заліку з конкретної навчальної дисципліни
в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен — це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань .
7.6. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт(семінарські , контрольні роботи, практичні роботи , самостійні роботи ), передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
7.7. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
7.8. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.
7.9. Результати складання екзаменів і диференційованих
заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків — за двобальною шкалою («зараховано», «незараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
7.10. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.
7.11.Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початкунаступ—ного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється завідувачем відділення.
7.12.Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
8. Державна атестація студента
8.1. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.
Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається навчальником управління охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації за поданням директору училища із числа провідних спеціалістів зкладів охорони здоров’я міста та району.
8.2 .До складу державної комісії входять:
— директор училища або заступник директора навчальної роботи ;
— завідувач відділення ;
— завідувач практикою ;
— викладачі відповідних дисциплін.
Склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджуєтьсядиректором вищого навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планамиучилища. Графік роботи комісії затверджується директором училища .
8.3. Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою
комісії, затверджується директором училища на підставі подання заступника директора з НРі доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів .
8.4.До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
8.5.Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів , подаються в державну комісію завідувачем відділення.
8.6.Державній комісії перед початком державних екзаменів завідуючим
відділення подаються такі документи:
— зведена відомість про виконання студентами навчального
плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, практик;
— методичне забезпечення державних екзаменів.
8.7. Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов’язковій
присутності голови комісії.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеноюмедичним училищем. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6академічних годин на день.
Результати складання державного екзамену визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно» і оголошуються в цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
8.8.Студенту, який успішно склав державні екзамени, видається державний документ про освіту (диплом).
Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% всіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом і склав державні екзамени з оцінками «відмінно», видається документ про освіту з відзнакою.
Рішення державної комісії про оцінку знань студентів на екзамені приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
8.9.Студент, який при складанні державного екзамену одержав незадовільну оцінку або не склав МЛІ « Крок-М» , відраховується з училищаі йому видається академічна довідка. До повторного складання державних екзаменів та МЛІ «Крок-М» студент допускається протягом трьох років після закінчення навчального закладу.
8.10.Студентам, які не складали державні екзамени з поважної причини (документальнопідтвердженої), директором училищаможе бути продовжений строк навчання, але не більше, ніж на один рік.
8.11.Засідання державної екзаменаційної комісії протоколюються. Протоколи підписують голова і члени комісії, які брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються в училищі.
Після закінчення роботи державної екзаменаційної комісії голова комісії складає звіт і подає його ректору.
Звіт голови ДЕК обговорюється на засіданні Педагогічноїради і зберігається в училищі.
9.Методичне забезпечення державної атестації
9.1.Для підготовки та проведення комплексного державного екзамену розробляються методичні рекомендації, які мають на меті об’єднати екзаменаційний матеріал в одне ціле, розробити порядок проведення державної атестації та забезпечити самостійну роботу студента з підготовки до неї. Тека з екзаменаційними матеріалами містить:
• рецензію голови випускної циклової (предметної) комісії;
• критерії оцінювання;
• білети із завданнями;
• еталон відповідей на білети;
• перелік наочності та обладнання, які використовуються під час екзамену;
• перелік теоретичних питань та практичних навичок до державного комплексного екзамену дисциплін, передбачених навчальним планом;
• алгоритми виконання практичних навичок .
9.2. Методичні матеріали розробляються випускними цикловими (предметними) комісіями, розглядаються і затверджуються директором училища.
10.Державна підсумкова атестація загальноосвітньої підготовки студента
10.1. Державна підсумкова атестація студентів здійснюється на основі базової загальної середньої освіти і проводиться з таких предметів : українська мова , математика, біологія .
10.2. Атестація з кожного предмета проводиться у формі(усно, письмово, тестування,комплексне завдання, поєднання різних форм тощо).
Проведення атестації відбувається на другому курсі.
Завдання для атестації розробляються предметними(цикловими) комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.
10.3.Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
Підсумкові бали виставляються у додаток до атестата про повну загальну середню освіту на підставі семестрових балівнезалежно від результатів атестації. Бали за атестаціювиставляються у додаток окремо.
10.4. Студенти, які одержали під час атестації один, два, трибали, допускаються до повторної атестації, яка проводиться допочатку нового навчального року (наступного семестру). Строки проведення повторної атестації встановлюються вищим навчальним закладом.
Завдання для повторної атестації розробляються предметною(цикловою) комісією і затверджуються керівником вищого навчального закладу.
10.5.Студенти, які одержали під час повторної атестації один,два, три бали, відраховуються з вищого навчального закладу.
Студенти, які хворіли під час проведення атестації, зобов’язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року(наступного семестру).
Студенти, які не з’явились на атестацію без поважних причин,вважаються такими, що не пройшли атестацію.
10.6. Атестація здійснюється державними атестаційнимикомісіями з предметів, які створюються не пізніше ніж за два тижнідо початку атестації.
До складу комісіївходять:
— голова комісії- директор;
— члени комісії (два викладачі, один з яких викладає данийпредмет).
Розклад роботи державної атестаційної комісії,узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директораз навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше,ніж за місяць до початку атестації.
10.7. До складання атестації допускаються студенти, яківиконали вимоги навчального плану щодо загальноосвітньоїпідготовки. Списки студентів, допущених до її складання, подаютьсяв державну атестаційну комісію завідувачем відділення.
Втручання у проведення атестації та визначення їїрезультатів особами, які не є членами комісії, не допускається.
10.8. Результати атестації заносяться до протоколу, встановленого Міністерством освіти і науки України, зразка, якийпідписують голова та члени державної атестаційної комісії.
Протоколи державних атестаційних комісій про результатиатестації та матеріали атестації зберігаються в училищі3 роки.
11. Робочий час педагогічних працівників.
11.1.Робочий час педагогічного працівника визначається Кодексом закону про працю.